Вишколи для вчительства з цілої України

13 та 20 лютого 2021 на кафедрі філології УКУ відбувся курс семінарів із підвищення кваліфікації вчителів-словесників. У вишколах взяло участь 29 учителів української мови з різних регіонів України.

У першій частині курсу, яку провів доцент кафедри філології УКУ, кандидат філологічних наук Василь Старко, було розглянуто комп’ютерні ресурси для української мови. Лекція «Комп’ютерні засоби для навчання української мови» була присвячена огляду різних онлайнових ресурсів під таким кутом, а в центрі уваги перебували засоби, що їх розробляє гурт r2u:

  • словниковий вебсайт r2u.org.ua, що охоплює кільканадцять словників, зокрема найважливіші лексикографічні праці періоду українізації, які на довгий час було вилучено з обігу;
  • Великий електронний словник української мови (ВЕСУМ), який містить понад 400 тис. слів і завдяки гнучкому пошуку дає змогу перевіряти відмінювання лексики, недоступної на інших подібних ресурсах;
  • вебсайт movahistory.org.ua, який містить велику підбірку матеріалів щодо навколомовних подій і персоналій в історичному розрізі і в основу якого покладено книжку В. Кубайчука «Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови (2-ге доп. вид., 2020) та матеріали книжки «Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду» за ред. Л. Масенко (2005);
  • програма перевірки граматики й стилю «Правописник LanguageTool» (languagetool.org/uk), для якої охочі можуть сформулювати нові правила перевірки й надіслати їх на розгляд розробникам.

Друга лекція «Корпуси української мови: будова й використання» була присвячена корпусам як сучасним засобам дослідження й вивчення мови. Учасники дізналися про особливості різних онлайнових корпусів української мови й докладніше познайомилися з Генеральним регіонально анотованим корпусом української мови (ГРАК). Зокрема вони навчилися формувати різні пошукові запити до ГРАК-у, користуватися конкордансом із результатами пошуку, інтерпретувати числову інформацію, що її генерує корпусний менеджер, а також розглянули, які можливості корпуси відкривають у навчанні української мови.

Коротке опитування, проведене на початку заняття, засвідчило, що з онлайнових ресурсів вчителі української користуються переважно кількома словниками, а отже, низка засобів залишається поза їхньою увагою. Учасники курсу відзначили, що дізналися чимало корисного в плані комп’ютерних засобів для навчання мови, побачили, як їх можна застосувати не лише на уроках мови, а й для проведення дослідницької роботи з учнями (наприклад, у рамках МАН). Цікавість до розглянутих ресурсів підживлювало й те, що всі вони готові до використання й постійно доступні онлайн. Логічним продовженням курсу були б заняття з метою глибше опанувати інструментарій корпусів для навчання української мови.

Друга частина курсу стосувалася теми «Жіночі назви в українських словниках і в корпусі за останні 100 років». Чимало з учасників на початку заходу відзначили, що долучилися до курсу в пошуку переконливих аргументів для свого учнівства на підтримку фемінізації української мови.

Лекцію про вживання фемінітивів в українських словниках та корпусі протягом останніх ста років, а також вишкіл із сучасних моделей жіночого словотворення провела доцентка кафедри філології УКУ, кандидатка філологічних наук Олена Синчак.

Зокрема, лекцію було зосереджено довкола таких питань: чинники, які сприяють поширенню жіночих назв сьогодні; оцінка фемінізаційних процесів мовознавчою спільнотою; лінгвістичні механізми влади; роль фемінітивів у мовній політиці та мовному плануванні (на прикладі інших слов’янських мов). Учасники лекції мали змогу повправлятись у творенні жіночих назв за допомогою найчастотніших суфіксів (-к(а), -иц(я), -ин(я) та дізнались, яких основних принципів варто дотримуватись під час вибору із кількох можливих словотвірних варіантів. Обговорили також комунікативну незручність, порушення принципу граматичного узгодження роду та гумористичний ефект, які породжує нехтування жіночих назв.

Під час вишколу учасники дізналися про те, як змінилася продуктивність фемінізувальних суфіксів -к(а), -иц(я), -ин(я) за останні сто років, а також поговорили про основні механізми радянської мовної політики, які визначали кодифікацію жіночих назв у словниках. Щоб на практиці пересвідчитись у правдивості почутої інформації, учасники семінару отримали завдання із пошуку жіночих назв у Словнику української мови в 11 томах (sum.in.ua), у словниках часів українізації (r2u.org.ua) та в Корпусі української мови ГРАК-10 (uacorpus.org). За результатами пошуку для всіх стало очевидно, що в словниках радянського періоду нерідко відбувалося навмисне стримування процесів фемінізації української мови.

У підсумку, вчителі-словесники відзначили, що курс був для них надзвичайно корисний, і що подібне завдання із пошуку слів в онлайнових словниках та корпусі вони візьмуть за озброєння для свого учнівства. Висока мотивація учасників та їхнє прагнення до саморозвитку спонукає нас уже починати планувати подібні семінари на наступний рік.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *