Правописний семінар

Про Правописний семінар імені Олекси Горбача

Питання правопису слів чужомовного походження – одне з найпроблемніших в історії вироблення українського правописного кодексу. Не буде перебільшенням стверджувати, що без його розв’язання не відбудеться реального оздоровлення українського правописного дискурсу

В лютому 2018 року група мовознавців і перекладачів започаткували при кафедрі філології УКУ Правописний семінар імені Олекси Горбача з нагоди 100-річчя видатного вченого-мовознавця. З цього часу учасники семінару періодично збираються, аби обговорити наріжні питання передачі чужомовних слів українською мовою. Відбулося 12 засідань семінару. Кожне засідання було присвячено певній мові або окремій проблемі транслітерації аналогічних явищ в різних мовах.

Публічні засідання Правописного семінару імені Олекси Горбача

Засідання 1 – 7 лютого 2018 року

Уляна Головач. Дискусійні питання україномовної адаптації грецьких власних і загальних назв античного і візантійського походження: історія, концепції, узвичаєність і впорядкування неузвичаєного.

Засідання 2 – 21 березня 2018 року

Ростислав Паранько. Правопис латинізмів в українській мові або про актуальність гасла “Ad fontes!”

Засідання 3 – 18 квітня 2018 року

Юрій Дуркот. Хаос чи система? Як ми транслітеруємо: хаотичні приклади з різних германських мов

Засідання 4 – 8 травня 2018 року

Остап Сливинський. Транслітерація польських власних назв: оманливе близьке

Засідання 5 – 7 вересня 2018 року

Обговорення проєкту нової редакції Українського правопису

Засідання 6 – 24 жовтня 2018 року

Мар’яна Прокопович. Особливості і проблеми правопису запозичень з італійської мови

Засідання 7 – 29 листопада 2018 року

Галина Грабовська. Особливості і проблеми правопису запозичень з іспанської мови

Засідання 8 – 19 грудня 2019 року — Правопис китайських власних і загальних назв в українській мові

Світлана Призинчук. Актуальність видання перекладів зі східних мов та сходознавчих праць в Україні

Наталія Цісар. Пекін vs Бейдзін(г/ґ): новий погляд на старе  

Надія Кірносова. Шляхи відтворення китайських силабем графічними засобами української мови 

Засідання 9 – 30 січня 2019 року

Василь Старко. Передавання англійських назв українською мовою: пошуки системи в безсистемному

Засідання 10 – 28 лютого 2019 року

Олексій Хамрай, дискутантка Юлія Заза. Практична транслітерація іменних груп арабського походження в сучасній українській мові

Засідання 11 – 29 травня 2019 року

Наталія Працьовита. Передання англійських дифтонгів та трифтонгів засобами української мови

Засідання 12 – 12 вересня 2019 року

Наталія Цісар. Транскрипція китайської мови: кириличні інтерпретації та українська версія

Результатом копіткої праці Правописного семінару є визначення головних принципів української практичної транскрипції чужомовних слів, через які проглядається можливість розробити цілісну систему відтворення власних назв з різних іноземних мов українською (див. Головні принципи підходу до системи української практичної транскрипції чужомовних власних назв).

   Стаття про написання грецьких і латинських власних та загальних назв

Головач У., Паранько Р. Адаптація грецьких і латинських власних та загальних назв на тлі українських правописних суперечок (стаття)


На певному етапі роботи Правописного семінару стало також очевидним, що без застосування сучасних цифрових технологій і відповідної програми, за допомогою якої можна було б системно опрацьовувати великі списки лексичного матеріалу окремо для кожної мови (йдеться про кілька десятків тисяч власних назв – географічних назв і антропонімів для кожної мови), – це безперспективна робота, яка не матиме успішного завершення.

Натомість вже на цьому етапі роботи Правописного семінару можна з повною відповідальністю стверджувати, що учасникам семінару вдалося впритул підійти до розробки цілісної системи передання власних назв з різних іноземних мов українською через створення комп’ютерної програми для автоматичної транслітерації власних назв з різних мов на українську. Це інструмент під назвою  “Transliterator”.



програма  “Transliterator

 

На певному етапі роботи Правописного семінару стало очевидним, що без застосування сучасних цифрових технологій і відповідної програми, за допомогою якої можна було б системно опрацьовувати великі списки лексичного матеріалу окремо для кожної мови (йдеться про кілька десятків тисяч власних назв – географічних назв і антропонімів для кожної мови), — це безперспективна робота, яка не матиме успішного завершення.

 

Актуальні досягнення програми “Transliterator

 

Стараннями розробників програми  “Transliterator”, тобто Юрка Дуркота і Маркіяна Дуркота, а також експертів з китайської мови, тобто Наталії Цісар і Надії Кірносової, створено перший модуль, що дає можливість транслітерувати китайські назви via Pinyin. Результатом є транскрипція китайських власних назв українською кирилицею.  До уваги беруться лише китайські назви: з романізованої тибетської, монгольської, кантонської та інших  мов, що їх інколи не відрізняють від китайської, у “Transliterator” потрапили як “винятки” лише окремі найпоширеніші назви. Список таких винятків розробники доопрацьовують.

 

Програма створює українську кириличну інтерпретацію китайської назви на основі Pinyin, бо ця романізована транскрипція власних назв для китайської мови, що її 1979 року затвердила Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) (див. https://en.wikipedia.org/wiki/Pinyin), актуальніша для українського користувача, ніж мало кому в Україні доступні ієрогліфи. Однак на виході ми отримуємо українську версію транскрипції китайської власної назви. Її перевагою перед актуальною ще й нині в українському правописі російською системою Палладія є максимальне пристосування до особливостей української фонології.

 

Для завантаження програми можна використовувати цей лінк (дивіться нижче детальні інструкції для завантаження):

https://drive.google.com/drive/folders/1zjKlPscOA1dgVHdak-wVxs5Fixz5vP9T

 

Інструкції для завантаження:

1. Скачати з драйву потрібний zip-файл для вашої операційної системи (Windows 64-bit або macOS).
2. Розпакувати його.
3. В папці Transliterator запустити файл Transliterator (Application).
4. Папку можна покласти будь-куди. Головне – не переміщати з папки файли. Можна створити Shortcut для файлу Transliterator і закріпити його в Task Bar (Панель завдань)
5. Повідомлення антивірусу, якщо вони з’являтимуться на будь-якому етапі,- ігнорувати.
6. Щоб видалити програму, достатньо викинути всю папку в смітник. Програма нічого в систему не інсталює, а працює повністю автономно.

Для macOS все ще простіше.

1. Скачати з драйву потрібний zip-файл.
2. Розпакувати його.
3. Під час першого запуску macOS блокує програми від невідомих розробників, тому перший раз вікривати краще правою кнопкою миші (трекпаду), після чого у діалоговому вікні, що відкриється, вибрати Open.

Програма готова до використання. Її можна класти будь-куди, стандартно в Applications.
Повідомлення антивірусів можна сміливо ігнорувати.
Якщо потрібно видалити програму, можна просто перенести її у смітник.

 

Станом на сьогодні:

програма (чи радше розроблений перший її модуль) вже цілком надається для апробації.

Окрім пари 

1) піньїнь-українська (двостороння)

працюють також 

2) українська-паспортна латиниця (одностороння) – стандарт затверджений постановою Кабінету міністрів 2010 року. В його основу покладено англійський правопис, він не передає апострофа і пом’якшення м’яким знаком. Цей стандарт застосовують, зокрема,  для транслітерації українських імен та прізвищ у т. зв. закордонних паспортах.

3) українська наукова латиниця (одностороння), англійською мовою називають Scholarly Transliteration або Scientific Transliteration. Це міжнародна система транслітерації текстів з кирилиці на латиницю, яку використовують здебільшого в наукових публікаціях (див. за лінком: https://en.wikipedia.org/wiki/Scientific_transliteration_of_Cyrillic).

У двох останніх парах розробники не вдавалися до жодних інтерпретацій, діяли лише за принципом dura lex, sed lex. Це стандарти, регламентовані Міжнародною організацією зі стандартизації. Через програму “Transliterator” користувач може отримати автоматичну відповідь щодо будь-якого імені чи прізвища за правилами паспортної чи наукової транслітерації. 

 

Що вміє програма:

Пара піньїнь-українська:
Весь “правильний” піньїнь
Апострофи (з корекцією помилок)
“Паспортний” піньїнь
Корекція помилкового CapsLock
Прихована функція “Show syllables”
Деякі найважливіші винятки (над цим розділом будемо продовжувати роботу, тут постійно виникають проблеми і запитання)
Виділення результату після неправильного введення кольором (якщо ввести не-піньїнь, введене слово не транслітерується і виділяється червоним)
Виділення результату після введення винятків (зеленим)
Можливість відключення і включення функції виділення кольором через меню
Кнопка перемикання між двома мовами пари (своп)

 

Виконавці проєкту Transliterator

Робоча група

Уляна Головач, Галина Грабовська, Юрій Дуркот, Маркіян Дуркот, Мар’яна Прокопович, Дарія Сироїд, Остап Сливинський, Василь Старко, Наталя Цісар

Юрій Дуркот
автор ідеї
розробка базового алгоритму автоматичної транслітерації для кожної мови
створення бази даних для кожної мови (разом з експертом з конкретної мови)
тестування алгоритмів (разом з експертом з конкретної мови)
визначення засад транслітерації для кожної мови та уніфікація схожих випадків (разом з робочою групою)
вдосконалення алгоритму автоматичної транслітерації для кожної мови
уніфікація алгоритмів окремих мовних модулів у відповідності до засад транслітерації для кожної мови

Маркіян Дуркот

автор ідеї
розроблення програми та програмного алгоритму транслітератції
розроблення та специфікація вимог продукту
проєктування
написання програмного коду
тестування
програмна інтеграція мовних модулів
введення в експлуатацію

 

Для опрацювання конкретної мови будуть залучатися фахівці-мовознавці:

Пін’їн

Наталя Цісар, канд. філол. наук, доц. каф. філології УКУ 

Надія Кірносова, канд. філол. наук, доц. кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка) 

Іспанська мова

Галина Грабовська, перекладачка з іспанської мови, викл. Центру іноземних мов УКУ

Італійська мова

Мар’яна Прокопович, перекладачка з італійської та англійської мов

Німецька мова

Юрій Дуркот, германіст, перекладач з німецької  та  німецькою мовою

Англійська мова

Василь Старко, канд. філол. наук, доц. кафедри філології УКУ, перекладач з англійської та на англійську мову

Наталія Працьовита, канд. філол. наук, доц. кафедри філології УКУ

Французька мова

Юрій Дубленич, перекладач з французької мови, науковий співробітник ІФКС НАНУ

Арабська мова

Юлія Заза, канд. філол. наук, доц. кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича

Олексій Хамрай, докт. філол. наук, провідний науковий співробітник, завідувач відділу Класичного Сходу Інституту Сходознавства НАН України

Грецька мова (античного і візантійського періоду) 

Уляна Головач, канд. філол. наук, доц. кафедри філології УКУ, перекладачка з давньогрецької мови

Латинська мова 

Ростислав Паранько, викл. кафедри КлаВіС УКУ, перекладач з класичних та англійської мов